-
1 обґрунтованість
ж -
2 необґрунтованість
-
3 необґрунтованість
groundlessness, illicitlyness, inconsistency, infirmity, insufficiency, unsoundness, untenability, weaknessУкраїнсько-англійський юридичний словник > необґрунтованість
-
4 обґрунтованість
foundation, justice, justlyness, reasonableness, relevance, sufficiency -
5 необґрунтованість
- остінеобоснованность; неосновательность, несостоятельность; произвольность; произвол -
6 обґрунтованість
- остіобосно́ванность; состоя́тельность; основа́тельность -
7 обґрунтованість
матем.; физ. обосно́ванность, состоя́тельностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > обґрунтованість
-
8 обґрунтованість
абгрунтаванасцьслушнасцьсталасцьугрунтаванасць -
9 безпосередня обґрунтованість
Українсько-англійський юридичний словник > безпосередня обґрунтованість
-
10 непряма обґрунтованість
Українсько-англійський юридичний словник > непряма обґрунтованість
-
11 обґрунтованість конституцією
Українсько-англійський юридичний словник > обґрунтованість конституцією
-
12 презюмована обґрунтованість
ostensible relevance, presumptive relevance, presumptuous relevanceУкраїнсько-англійський юридичний словник > презюмована обґрунтованість
-
13 юридична обґрунтованість
sufficiency in law, legal relevanceУкраїнсько-англійський юридичний словник > юридична обґрунтованість
-
14 обґрунтованість проекту
project feasibility; project viability; project bankability -
15 технічна обґрунтованість
-
16 софійність
СОФІЙНІСТЬ ( від грецьк. σοφία - майстерність, знання, мудрість) - термін, що в християнській філософії вживається для характеристики світу як наслідку взаємопроникнення трансцендентного й іманентного, Божого й тварного. Ґрунтується на образі Софії, яка в юдаїстських та християнських релігійних уявленнях є уособленням мудрості Бога. Софія - це світ у Бозі, світова душа, світ як зібрання Божих ідей, смислів, задумів О. браз Софії є одним із виявів загальнолюдського архетипу пластичної гармонізуючої мудрості, що панує над людьми й опікується ними. Термін "С." виник у Давній Греції. Гомер в "Іліаді" пов'язує його з образом богині мудрості Афіни Паллади. Як абстрактне, умоглядне поняття "Божа мудрість" осмислюється Платоном. Категорійний її аналіз здійснює Аристотель. Поняття С. розглядають Демокрит, Філолай, Прокл та інші еллінські мислителі. В старозаповітній традиції розробка образу Софії пов'язана з ім'ям царя Соломона - автора філософських книг Старого Завіту (Книги Премудрості та Книги Приповістей), де Софія уособлюється як дівствене породження Бога, тотожне йому. Коли щодо Творця вона є "дзеркало слави Божої", то стосовно світу вона - будівниця світу, стіни якого захищають від безмежного хаосу. В новозавітній традиції подальший розвиток тенденції до уособлення Софії зближує її з ликом Ісуса Христа - Логоса, як олюдненого втілення другої іпостасі Трійці, що є, за апостолом Павлом, "Божою силою і Божою премудрістю". На латинському Заході концепція мудрості розробляється від Бонавентури до ТомиАквінського, згідно з яким, вища мудрість, дарована Святим Духом, являє вершину ієрархії пізнавальних здатностей, що перевищує інтелектуальні здібності будь-якої людини. В подальшому ідеї С. розробляються нім. містиками (Сузо, Беме), романтиками (Новаліс) І. нтенсивної розробки С. набуває у візантійській традиції, що спиралась на ідеї, обґрунтовані в працях Оригена, Афанасія Александрійського, Григорія Ниського, Максима Сповідника. Суттєвий внесок у східнохристиянське розуміння Софії зроблено Псевдо-Діонісієм Ареопагітом. Він обґрунтовував необхідність додати до визначення Божої Премудрості трансцендуючий префікс "пре" (у старослов. перекладі). Тим самим мудрість людська й горня Премудрість були чітко усвідомлені у своїй співвіднесеності. Ця традиція відіграла визначальну роль в давньоруській культурі. Християнізацію Русі у "Слові про Закон і Благодать" Іларіон описує як прихід Премудрості Божої. Через популярне на Русі "Житіє Костянтина - Кирила Філософа" в давньоруській традиції утверджується ідея союзу людини з мудрістю, духовного одруження на Премудрості Божій. На цьому ґрунтується розуміння філософії як "любові до мудрості", що передбачає не лише пізнання істини, а буття в істині, розбудову, упорядкування, "мудрісне" життя. Бачення світу ґрунтується на ідеї єдності Творця, творіння й тварі, осмисленого буття як книги Премудрості. Особистісне втілення Софії поступово зближується з образом Богоматері як лона Христа, як першого храму Премудрості. Це знайшло відображення в ідейно-художній програмі Ярослава Мудрого, втіленій у символіці центрального храму Києва - Софійському соборі й подальшій іконографічній традиції, що поєднує теми С. з богородичними сюжетами, вшануванням Оранти, подвигу вічного тримання рук перед Богом на захист грішного людства (таким є зображення Богоматері в алтарі Софії Київської). Тема С. розробляється в "Ізборнику Святослава 1073 р.", у творіннях Іларіона, Кирила Туровського та ін. Передусім Софія сприймається як знак етичного порядку Космосу, ціннісно-розумної впорядкованості буття, що являє духовну альтернативу невпорядкованому Хаосу як втіленню зла. Ідея С. світу зумовлює не лише етичне, а й естетичне спрямування вітчизняної філософської думки. Образ Софії неодмінно виступає сповненим високої духовної краси. Творення світу Богом сприймається як художній акт. І робить його таким Софія, що є "художницею", втіленням принципу краси в Бозі. В подальшій історії укр. філософської думки ідея С. розробляється полемістами (Вишенський, Баранович та ін.). До неї звертаються Петро Могила, Туптало, Кониський. Відображена вона у творах Сковороди, Юркевича. В XIX ст. проблема С. спеціально розроблялася представниками рос. філософії (В. Соловйов, Флоренський, Булгаков, Є.Трубецькой та ін.).В. Горський -
17 infirmity
-
18 validity
n1. законність, дійсність, чинність2. вагомість, обґрунтованість- formal validity формальна чинність- temporal validity чинність угоди до певного часу- validity of adopted decisions юридична сила прийнятих рішень- validity of an argument обґрунтованість аргументу- validity of an article законність/ правильність статті (якогось документу)- validity of a Charter дійсність/ юридична сила статуту- validity of a conclusion обґрунтованість висновку- validity of implementing protocols дія робочих протоколів- validity of an objection обґрунтованість заперечення- validity of the Protocol чинність/ юридична сила протоколу- validity of a treaty чинність/ юридична сила договору- to confer upon the agreement its true international validity надавати угоді дійсну юридичну силу в міжнародних справах- to dispute the validity of a document піддавати сумніву/ оспорювати юридичну силу документа- to terminate the validity of the convention припинити дію конвенції -
19 validity
чинність; юридична чинність; законна сила, юридична сила; правомірність; термін дії (чинності); правильність, справедливість, вірність, обґрунтованість; вагомість- validity of contractvalidity of government interference with freedom of speech — обґрунтованість державного втручання у свободу слова
- validity of detention
- validity of legal claims
- validity of patent
- validity of statute
- validity of treaty
- validity opinion
- validity period
- validity scope -
20 substantial relevance
істотна обґрунтованість (релевантність, доречність), суттєва обґрунтованість
См. также в других словарях:
необґрунтованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
обґрунтованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
необґрунтованість — ності, ж. Абстр. ім. до необґрунтований … Український тлумачний словник
обґрунтованість — ності, ж. Абстр. ім. до обґрунтований 2) … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
валідність — ності, ж. 1) Властивість за знач. валідний. 2) Обґрунтованість і адекватність дослідницьких інструментів (операціоналізованих понять, вимірювальних операцій та експериментів). Валідність тесту. •• Апріо/рна валі/дність попереднє, інтуїтивне… … Український тлумачний словник
аргументованість — ності, ж. Доказовість, наявність вагомих аргументів, що підтверджують що небудь; обґрунтованість … Український тлумачний словник
безмотивність — ності, ж. Немотивованість, необґрунтованість … Український тлумачний словник
ідея — ї, ж. 1) Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. 2) Основний принцип світогляду; переконання. 3) Думка про що небудь, міркування з приводу чогось. || Задум, план, намір. 4)… … Український тлумачний словник
посудити — суджу/, су/диш, док. 1) перех. і без додатка. Осудити кого небудь за щось. 2) перех. Судити, обмовляти кого небудь якийсь час. 3) неперех., рідко. Скласти певну думку про щось. || Поговорити, побалакати якийсь час. •• Посуди/ сам ; Посуді/ть… … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия